ОТАВИЦЯ, ЦІ,
Отавиця, ці, ж. = Отава. Пустив волики на отавиці. Чуб. V. 404.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 74.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ОТАГАС, СА, →← ОТАВА, ВИ,